Протягом багатьох століть гончарство посідало одне з провідних місць серед сілянських промислів.
Виробництво керамічних виробів - дуже трудомісткий процес. Він починався вибором глини і закінчувався обробкою готового робу. Глину добували відкритим способом. Привозили додому і скидали у глинник, поливаючи її водою, щоб вона пріла. Потім її били дерев’яним товкачем і стругали, щоб позбутися домішок.
Перед тим, як робити виріб, її місили, як тісто. Далі формували посуд на гончарному крузі, просушували і випалювали у сирому вигляді і після обливки поливою.
Потім наносився орнамент. Для цього вживали квач, куряче пір’я, дерев’яний ніж.
Колір виробів і орнамента має своє значення :
червоний –це колір оберега;
жовтий – колір сонця, зірок –означає тепло, уражай;
зелений –воскресіння природи, багатство;
коричневий, бронзовий –символи матері –Землі, її щедрості;Орнамент на глечиках переважно рослинний. Кожна квітка і кривулька мають своє значення:
кривулька – це символи води, а вода – це життя;
барвінок – це також символ життя, довголіття;
безсмертник -дарує здоров’я роду людському;
калина – символ дівачої вроди і символ України;
мальва, півонія та ружа – символи Віри , Надії, Любові;
Ромашка –приносить в дім здоров’я, добробут та ніжність;
Хміль- символ гнучкості і розуму.
В нашій експозиції представлено в основному побутовий посуд: полив’яний, і просто обпалений. Тут ви бачити полив’яні глечики, які господині використовували для зберігання молока, квасу, сироватки, а також для закваски буряка для борщу. Для того, щоб молоко не кисло і зберігалося холодним у глечик кидали жабу -холодушку. Полумиски і макітри використовували для зберігання сиру, сметани та для вареників.
Барильця та куманці служили для зберігання домашнього вина та всіляких наливок.
