Ікона - вічне джерело духовностіУ минулому році Рада музею вирішила створити нову експозицію: “Ікона – вічне джерело духовності”. Пошуковим загонам школи було дано завдання зустрітися з жителями місцевих сіл і, сьогодні наша експозиція налічує 9 ікон. Слово ікона походить від грецького на Русі в другій половині Х століття за князя Володимира, який “охрестив Русь”. Колись ікона служила негралютній людині замість книги. Зверталися до ікон з молитвами, просячи захисту і допомоги.
Щоб прочитати ікону, потрібно знати її знаки, символи. Наприклад: сходи – шлях до самовдосконалення людини, гора – возвеличення духу, рівнобічні хрести – символи життя, знаки Сонця – знаки мучеництва, німб навколо голови - символи святості. Колір також має велике значення: червоний –символ крові, вогню, віри; зелений –юність, життя; білий –причетність до вищого звання; голубий –чистота, благородство Знаючи символи, можна зрозуміти що написано на іконах. Ікона в український хаті була своєрідним центром інтер’єру, служила показником добропорядності господаря. Вона виконувала роль посередника між людиною і Богом. Найчастіше на іконах зображали “Богоматір” (1, 6,8), Ісуса Христа пророк Ілля, Іван Златоуст, а також сцени святого житія із Біблії. Найціннішими вважаються ікони, писані на дошці. В нашому музеї великий інтерес представляють ікони “Чудотворний Миколай Свято горського “ Монастиря ”(5), “Хрещення Ісуса Христа Іоаном Хрестителем” (4) та “Афоно –ільінський образок-” Зішестя Святого духа”. (7) Робота над поповненням експозиції триває, також плануємо освоїти необхідний курс дослідницької літератури, щоб мати змогу досліджувати і читати ікони.
|
