с. Добра Надія. Добронадіївський НВК
 
Ми раді бачити Вас на нашому сайті!

Безоплатна правова допомога

12.11.2018

Податкова соціальна пільга для особи яка утримує дитину з інвалідністю
 
Відповідно до чинного законодавства платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподаткованого доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює  розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 одиниць. Враховуючи, що розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня 2018 року складає 1762 грн., граничний розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга складатиме 2470 грн. 
Оскільки, згідно з п.п. 1 п. 1 ст. 169 розділу ІV Податкового Кодексу податкова соціальна пільга складає 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року — для будь-якого платника податку. То впродовж всього 2018 року податкова соціальна пільга складатиме для особи яка утримує дитину інваліда у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років – що надається у розмірі 150% складає 1321,50 грн.
Для того щоб скористатися соціальною пільгою, платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування пільги. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
Для   застосування   пільги   платнику податку, який утримує дитину-інваліда віком до 18 років, крім заяви про застосування пільги подають: 
копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про  народження  дитини (дітей) або документ,  що підтверджує встановлення батьківства, чи документи,  які  підтверджують  вік  дитини  (дітей),  затверджені відповідним  органом  країни,  в  якій  іноземна  фізична  особа - платник  податку  постійно  проживав  (проживала)  до  прибуття  в Україну; 
копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник); 
пенсійне посвідчення  дитини  або  довідку  медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років; 
медичний висновок,  виданий  закладами  МОЗ  в  установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку,  який утримує дитину-інваліда віком до 16 років).
Зверніть увагу, податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів,ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
доходу само зайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Податкова пільга  надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а в разі її смерті до досягнення зазначеного віку-до кінця року, на який припадає смерть.
Роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити , у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням ставки податку, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
а) за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
б)під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги  у разі зміни її застосування за самостійним рішенням платника податку , або якщо настануть випадки які припиняють право на пільгу;
в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.
Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.
Право на отримання такої податкової соціально пільги втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата на таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах  її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.
 
За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.
Марганецьке бюро правової допомоги
вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06
Покровське бюро правової допомоги
вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08
Томаківське бюро правової допомоги
вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22 
 
 

11.11.2018

Податкова знижка 
 
В рамках загальнопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Нікопольський МЦ з надання безоплатної правової допомоги інформує: 03.07.2018 року прийнятий Закон «Про внесення змін до статей 165 та 166 Податкового кодексу України». 
З набуттям чинності змін до Податкового Кодексу України, можна повернути частину грошей, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Таким чином, кожен, хто отримує офіційну зарплату і її визначений законом відсоток сплачує як податок до бюджету, може повернути собі ці гроші, якщо вони були витрачені на власне навчання або навчання своєї дитини, дружини або батька тощо. 
Для того, щоб скористатися правом на податкову знижку, потрібно звернутися до контролюючого органу податкової інспекції та подати податкову декларацію за минулий рік до 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року:
- особисто платником або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Відповідно п.166.2.1 п.166.2.2 статті 166 Податкового кодексу документальним підтвердженням витрат є платіжні та розрахункові документи, зокрема квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткі касові ордери, копії договору, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). Оригінали зазначених документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом терміну давності.
Слід зазначити, що на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації (пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу).
Таким чином, платник разом з податковою декларацією подає копії документів, що підтверджують право на податкову знижку:
- копія паспорта;
- копія індетифікаційного коду;
-оригінал довідки про доходи, одержані в звітному році з місця роботи (за встановленою формою);
- копія договору з навчальним закладом, що відносяться до податкової знижки;
- документи, що підтверджують сплату за навчання (платіжні доручення, прибуткові касові ордери, квитанції);
- копія свідоцтва про народження дитини або свідоцтво про одруження - у випадку якщо декларацію подають батьки або один із подружжя.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, Марганецького бюро правової допомоги номер, за адресою: м. Марганець, вул. О.Кошового, 4,  гаряча лінія 0-800-213-103.
 

11 11.2018

Посилено відповідальність за несплату аліментів
28 серпня 2018 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання». Зміни стосувалися ст. ст. 311 , 183 Кодексу про адміністративні правопорушення, ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до змін  несплата аліментів на утримання дитини за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, орган державної виконавчої служби має право скласти протокол про адміністративне правопорушення, та надіслати його до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби. 
Таким чином, Кодекс про адміністративні правопорушення було доповнено новим видом адміністративного стягнення – суспільно корисні роботи. Останні є оплачувані та вид яких та перелік об’єктів , на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день.
Також, однією з новацій спрямованих на посилення захисту прав дітей, стало запровадження додаткових штрафних санкцій  за заборгованість по аліментах більше одного року. Тому, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, то на таку особу державним виконавцем накладається штраф у розмірі 20% від заборгованої суми. Якщо заборгована сума перевищуватиме в сукупному розмірі суму відповідних платежів за 2 роки, то в такому випадку штраф становить 30% відповідно. У разі заборгованості на суму платежів за 3 роки, то штраф зросте до 50%. Ці штрафи будуть спрямовані безпосередньо дітям і є своєрідною компенсацією за несвоєчасне отримання ними коштів.
 
За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.
Марганецьке бюро правової допомоги
вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06
Покровське бюро правової допомоги
вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08
Томаківське бюро правової допомоги
вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22 
 
 
Утримання дитини здійснюється за домовленістю між батьками або за рішенням суду про присудження аліментів (ст. 181 Сімейного кодексу України, далі - СКУ ). Однак, невтішна статистика свідчить, що недобросовісні батьки тривалий час не виконують судові рішення та не платять аліменти.
Зокрема, для посилення відповідальності за несплату аліментів прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" №2475-VIII від 03.07.2018 року, який набрав чинності 28.08.2018р.
З метою захисту дітей з інвалідністю та дітей, які хворіють тяжкими захворюваннями, законом зменшено сукупний розмір заборгованості за несплату аліментів до трьох місяцівдля призначення суспільно корисних робіт; в інших випадках цей строк залишився без змін – шість місяців. (ст. 1831 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі - КУпАП).
Новим є те, що:
- у разі вчинення повторного протягом року адміністративного правопорушення, пов’язаного з несплатою аліментів, передбачається застосування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт терміном від 240 до 360 годин (ст. 1831 КУпАП);
- ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт тягне за собою адміністративний арешт строком до десяти діб (ст. 1832КУпАП); у разі злісного ухилення (тобто продовження ухилення від відбування суспільно корисних робіт) – позбавлення волі на строк до двох років (ст. 3892Кримінального кодексу України).
Змінами передбачено автоматизований арешт коштів боржника за виконавчим провадженням про стягнення аліментів в порядку, визначеному Міністерством юстиції за погодженням із Національним банком України (ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»).
Окрім того, внесені наступні зміни до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»:
- за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постановипро встановлення тимчасових обмежень боржника (права виїзду за межі України, права керування транспортними засобами, права користування зброєю та права полювання); якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю та дітей, які хворіють тяжкими захворюваннями, то така постанова виноситься за наявності заборгованості за три місяці; 
- запроваджено нарахування штрафів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за рік - 20% від суми несплачених аліментів, за два роки - 30% від суми несплачених аліментів, за три роки - 50% від суми несплачених аліментів.
Варто зазначити, що збільшився строк минулого часу для присудження аліментів, але не більш як за десять років. (ч. 1 ст. 191 СКУ). При цьому необхідно подати до суду докази вживання заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але вони не були одержані у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Отже, держава приймає заходи, направлені на посилення захисту прав дитини на належне утримання. А той з батьків, разом з якими проживають діти, пильнуйте за виконанням обов’язку щодо їх належного утримання, а за необхідності – звертайтесь до компетентних органів захистом!

29.10.2018

Про проект «Я МАЮ ПРАВО»

З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав в повсякденному житті у правовий спосіб стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» відповідно до Указу Президента України №361/2017 про оголошення в Україні 2018 року Роком реалізації право просвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!».

Загальнонаціональний право​просвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО​!» реалізується Міністерством юстиції у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Проект розрахований на три роки — з 2017 по 2019. У вересні 2017 року проект отримав статус національного згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України №638-р від 13.09.2017. 2018 рік оголошено роком проекту «Я МАЮ ПРАВО!».

У рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами: у сфері правосуддя, захист права власності та протистояння корупції у вищих навчальних закладах. Поширення правових знань у рамках проекту сприятиме залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.

Охоплення проекту: всі міста України, включаючи віддалені селища, у тому числі ті, де функціонують центри та бюро системи надання безоплатної правової допомоги. Важливий елемент проекту: створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Основні напрями реалізації проекту:

  • захист прав аграріїв
  • захист прав дітей та жінок
  • право на справедливий суд
  • захист прав підприємців
  • захист прав при взаємодії з правоохоронними органами

На фіційному веб-сайті проекту загальнонаціонального право просвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» громадяни України мають змогу отримати необхідну інформацію щодо захисту своїх прав. Детальну інформацію про проект, а також корисні правові поради можна отримати на веб-сайті проекту —  pravo.minjust.gov.ua та на Youtube каналі Міністерства юстиції України.

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Марганецьке бюро правової допомоги

вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06

Покровське бюро правової допомоги

вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08

Томаківське бюро правової допомоги

вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22


13.10.2018

Надання органами місцевого самоврядування безоплатної первинної правової допомоги
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Відтак ЗУ «Про безоплатну правову» визначає, що органи місцевого самоврядування (далі - ОМС) мають право надавати безоплатну первинну правову допомогу. Безоплатна первинна правова допомога охоплює такі види правових послуг, як надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних), надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. Безоплатна первинна правова допомога надається кожній особі, тобто громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, в тому числі внутрішньо переміщеним особам, які перебувають під юрисдикцією України.
Особи мають право звернутися до ОМС письмово у виді звернення, а також особисто прийти та проконсультуватися.
Як надіслати звернення? Звернення про надання одного з видів вищезазначених правових послуг надсилаються письмово, особами які досягли повноліття до ОМС відповідно до їх компетенції. Якщо це діти, то звернення надсилається через законного представника. Особи, які визнані судом недієздатними, або дієздатність обмежена судом, звернення надсилаються або подаються їх опікунами та піклувальниками.
У разі письмового звернення до ОМС з питань що віднесені до їх повноважень, виконавці зобов’язані надати такі послуги протягом 30 календарних днів з дня надходження. Якщо у зверненні особи міститься лише прохання про надання відповідної правової інформації, така правова допомога надається не пізніше п'ятнадцятиденного терміну з дня отримання звернення.
ОМС забороняється встановлювати плату за надання правових послуг та за видачу особам бланків заяв, звернень, запитів, довідок, інших документів, подання яких передбачено законодавством для реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції ОМС, до якого надійшло звернення особи, такий орган протягом п'яти календарних днів повинен надіслати це звернення до відповідного органу та повідомити про це особу, яка подала звернення.
Звернення, що не стосуються надання первинної правової допомоги, розглядаються в порядку, встановленому законодавством про звернення громадян.
Відповідно до статті 581 ЗУ «Про місцеве самоврядування» в повноваження ОМС входить надання безоплатної первинної правової допомоги шляхом забезпечення особистого прийому.
ОМС зобов'язані проводити особистий прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги, з питань, що належать до компетенції відповідного органу ОМС.
Прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги, проводиться постійно в установлені дні та години. Графік прийому осіб повинен бути доведений до їх відома шляхом розміщення в загальнодоступному місці.
Необхідно зазначити, якщо під час розгляду звернення про надання безоплатної правової допомоги, або під час особистого прийому буде встановлено, що особа потребує надання безоплатної вторинної правової допомоги, то ОМС повинен роз’яснити особі або її законному представникові  порядок подання звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відповідно до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад взаємодіють з центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги та надають їм сприяння в межах своїх повноважень.
За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.
Марганецьке бюро правової допомоги
вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06
Покровське бюро правової допомоги
вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08
Томаківське бюро правової допомоги
вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22 
 

 

12.10.2018

Чи обов’язково залишати речі в камері схову в супермаркеті, і хто відповідає за їх збереження?
Іноді бувають такі випадки,  коли адміністрація магазину наполегливо просить покласти речі в камери схову в магазині. Насправді, при вході до торговельного центрy, Ви маєте право не здавати Ваші особисті речі, оскільки такий обов’язок жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачений.  Отже, відповідно до  п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» зазначено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах, та створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено. Таким чином, ніхто не уповноважений змусити Вас здати у камеру схову речі, крім тих, що продаються у даному закладі.
У разі, якщо Ви все ж таки вирішили залишити свої речі у камері схову, закрили її на ключ, Ви як споживач уклали з торговельним центром безоплатний публічний договір зберігання, це регулюється частиною 3 статті 936 Цивільного кодексу України. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею споживачеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання. З цього моменту магазин несе відповідальність за збереження залишених речей.
Відповідно до статті 942 Цивільного кодексу України зберігач, в нашому випадку супермаркет зобов’язаний вживати усіх заходів, для забезпечення схоронності речі. При безоплатному зберіганні Ваших речей, зберігач зобов’язаний піклуватися про річ, як про свою власну.
Також, на зберігача покладено обов’язок повернути покупцеві річ, яка була передана на зберігання.
Згідно статті 951 Цивільного кодексу України збитки завдані покупцеві нестачею або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:
У разі втрати речі – у розмірі її вартості;
У разі пошкодження речі -  у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
 
 
 

 

11.10.2018

Що робити якщо роботодавець не підписує заяву про звільнення? 
Все дедалі частіше особи звертаються за консультацією відносно такої проблеми: працівник бажає звільнитись із займаної посади, приносить заяву про звільнення за власним бажанням, а роботодавець відмовляється його звільняти.
Відповідно до статті 38 «Кодексу законів України про працю» працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.
Законодавець закріпив за працівником право на розірвання трудового договору за власним бажанням, укладеного на невизначений строк за умови обов’язком двотижневого попередження про звільнення. Тобто, якщо роботодавець відмовляється прийняти та підписати заяву, то в такому випадку працівнику необхідно направити заяву про звільнення поштовим відправленням з повідомленням про вручення на юридичну або фактичну адресу підприємства, де він працює. День отримання роботодавцем заяви буде вважатись днем подання працівником заяви про звільнення. Таким чином заява вважається прийнятою. 
У разі, коли працівнику необхідно терміново звільнитись, він має право не чекаючи двох тижневого терміну, звільнитися з роботи якщо це зумовлено неможливістю продовжувати роботу. При наявності поважних причин, а саме:
переїзд на нове місце проживання;
переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
вступ до навчального закладу;
неможливість проживання у даній місцевості підтверджена медичним висновком;
вагітність;
догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
вихід на пенсію;
прийняття на роботу за конкурсом;
інші поважні причини.
Таким чином, вищезазначені причини є не вичерпними. За таких обставин роботодавець повинен звільнити працівника у термін вказаний в заяві останнього.
І наостанок, відповідно до статті 47 «Кодексу законів України про працю» роботодавець зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести остаточний розрахунок з працівником.
За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.
Марганецьке бюро правової допомоги
вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06
Покровське бюро правової допомоги
вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08
Томаківське бюро правової допомоги
вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22 
 

08/10/2018

Кредит для здобуття професійно-технічної та вищої освіти.

29 серпня 2018 року Урядом України затверджено порядок надання пільгового кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти.

Даний кредит можуть отримати особи, які зараховані на навчання для здобуття професійно-технічної або вищої освіти за денною або заочною формою на підставі угод, укладених між навчальним закладом та фізичною або юридичною особою, а саме:

  • діти, зареєстровані в установленому законодавством порядку як внутрішньо переміщені особи;
  • громадяни, які віднесені до дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, до досягнення ними 23 років;
  • студенти вищих навчальних закладів незалежно від форми власності та курсанти невійськових вищих навчальних закладів, до досягнення ними 35 років;
  • студенти вищих навчальних закладів незалежно від форми власності та курсанти невійськових вищих навчальних закладів;
  • особи, визнані учасниками бойових дій.

Відповідно до Постанови, кредит на навчання можна отримати незалежно від форми власності навчального закладу. Кредит оформлюється для навчання на певному курсі тільки один раз. В залежності від підстав пільгові кредити різняться за терміном їх надання та розмірами відсотків за користування кредитом.

Оформлення кредиту проводиться в кілька етапів, спочатку приймальна комісія навчального закладу за результатами складання вступних випробувань та на підставі письмової заяви вступника, приймає рішення щодо його зарахування до навчального закладу з оплатою навчання за рахунок пільгового кредитування. Після чого укладається угода між одержувачем кредиту та навчальним закладом в особі його керівника, форма угоди затверджується МОН.

Для укладення угоди одержувач кредиту (для неповнолітніх, — один з батьків або особа, яка є законним представником) подає до навчального закладу свій паспорт та довідку про присвоєння йому реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової карти платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Необхідно зазначити, що за однакових підстав (результатів вступних випробувань для вступників або результатів навчання для здобувачів вищої освіти) переваги під час прийняття рішення щодо пільгового кредитування мають такі категорії осіб - діти-сироти; діти, позбавлені батьківського піклування; особи з інвалідністю I-III групи; діти з малозабезпечених сімей; діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи; громадяни, які були віднесені до дітей з числа внутрішньо переміщених осіб; вступники та здобувачі вищої освіти, які вступають або навчаються на спеціальностях (спеціалізаціях), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі.

         За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Марганецьке бюро правової допомоги

вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06

Покровське бюро правової допомоги

вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08

Томаківське бюро правової допомоги

вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22

 

07/10/2018

ЗМІНA ЧЕРГОВОСТІ ОДЕРЖАННЯ СПАДКОЄМЦЯМИ ЗА ЗАКОНОМ ПРАВА НА СПАДКУВАННЯ

         Відповідно до чинного законодавства існує 5 черг спадкоємців, за відсутності (смерті) або відмови спадкоємців однієї черги, відбувається заміна спадкоємцями наступної черги, і т.д. до п’ятої черги спадкоємців. Але бувають виключення з цих правил, згідно з якими, особи можуть змінити свою черговість і отримати право на спадкування на рівних правах із спадкоємцями, які стоять попереду спадкової черги. Зміна черговості спадкування може стосуватися тільки спадкування за законом і не стосується процедури спадкування згідно із заповітом.

         Черговість одержання права на спадкування може бути змінена двома способами: 1) договірним; 2) судовим.      

         Відповідно до частини 1 статті 1259 ЦКУ договірний спосіб передбачає в укладенні договору про зміну черговості між заінтересованими спадкоємцями. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню, а також має бути укладеним після відкриття спадщини. Договір про зміну черговості спадкування укладається між спадкоємцями тієї черги, що закликається до спадкування, з однієї сторони, та спадкодавцем подальшої черги, з іншої сторони. Також необхідно зазначити, що цей договір не може порушувати права спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову часту у спадщині.

         Згідно частини 2 статті 1259 ЦКУ особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за таких умов:

  • здійснення опіки над спадкодавцем;
  • матеріальне забезпечення спадкодавця;
  • інша допомога спадкодавцеві, тобто така допомога, яка має матеріалізований вираз – прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири;
  • безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

         Тільки за наявності всіх цих умов, можливо, ставити питання перед судом про зміну черговості спадкування.

         За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.
Марганецьке бюро правової допомоги
вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06
Покровське бюро правової допомоги
вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08
Томаківське бюро правової допомоги
вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22

 

 

Борись за права та гідність учасників АТО

 

Вимагай справедливих комунальних платежів

 

Захисти права дітей та їх майбутнє

 

07.09.2018

«Телефонне шахрайство: Що робити?»

         На жаль, велика кількість людей сьогодні стають жертвами “телефонних” злочинців. Аферисти намагаються вивідати особисті дані, отримати доступ до банківських сервісів потенційних жертв або змусити їх віддати гроші добровільно. Жертвам дзвонять на мобільний телефон і розповідають історію про те, що їх близька людина потрапила в біду або вчинила злочин. За “оперативне” вирішення проблеми вимагають гроші. Ставка робиться на ефект несподіванки (здійснюється пізній/ранній дзвінок) і на психологічний тиск - гроші потрібно передати або перерахувати дуже швидко. У такій ситуації нерідко телефонуючий попереджує не класти слухавку і «веде» людину у розмові до того моменту, поки людина не передасть гроші кур’єру. Робиться це для того, щоб утримувати людину у стані стресу, не дати можливості оцінити ситуацію, а також зателефонувати родичу, щоб дізнатися, чи все з ним добре.

         Якщо вам надійшов такий дзвінок, перш за все не панікуйте, не називайте особисті дані, уточнюйте інформацію, задавайте додаткові питання про те, що сталося. Постарайтеся відразу ж передзвонити близькій людині, про яку вам повідомили. Правоохоронці рекомендують, в разі, якщо вам надійшов такий дзвінок, не поспішайте відмовляти шахраям. Попросіть їх передзвонити, а самі повідомте в поліцію. Це допоможе правоохоронцям їх затримати.

         Смішинг - це отримання доступу до конфіденційних даних користувача - логінів і паролів. Шахраї можуть це зробити за допомогою електронної розсилки від відомих брендів, банківських сервісів або за допомогою соцмереж. Наприклад, надсилають листи, які містять пряме посилання, перейшовши за цим посиланням людина потрапляє на підроблений сайт (зовні такий сайт виглядає майже ідентично справжньому). Мета шахраїв - змусити людину ввести на цьому сайті конфіденційні дані. У цьому разі її дані потрапляють до рук зловмисників. З такою ж метою - отримання доступу до конфіденційних даних користувача - використовуються SMS. Наприклад, людині можуть відправити SMS, схоже на повідомлення від банку або відомої компанії з проханням вказати персональні дані. Пам’ятайте, оператори банку не будуть вивідувати у вас PIN-, CVV-коди (три цифри на звороті картки), термін дії карти, а також логін і пароль доступу до онлайн-банкінгу.

         Якщо вам дзвонять нібито співробітники банку і просять пройти ідентифікацію, підтвердити дані, наприклад, слово-пароль або персональні дані, припиняйте цю розмову. Якщо ж ви все-таки поговорили з шахраями і у вас виникли побоювання, що ви могли повідомити секретні дані - відразу телефонуйте в контактний центр банку і блокуйте карту.

 

         Існує ще один варіант смішингу - це повідомлення про несподівані виграші. Наприклад, вам повідомляють, що ви виграли автомобіль, велику суму коштів чи сучасну техніку, хоча не брали участі в різних конкурсах, а просто стали щасливчиком. В SMS-повідомленні може бути посилання на підроблений сайт, на якому необхідно ввести свої конфіденційні дані нібито для отримання виграшу. Але навіть якщо такого посилання немає, а користувач повірив у виграш, з нього спробують будь-яким чином отримати гроші: наприклад, під приводом того, що згідно із законодавством виграш оподатковується, і суму податку необхідно перерахувати на вказаний рахунок, щоб його отримати.

         Подібні повідомлення краще ігнорувати. Якщо все ж відповіли, не повідомляйте ніяких відомостей особистого характеру і не перераховуйте нікому гроші.

         SMS від банку про заблоковану картку і вимогу передзвонити для її відновлення стане шоком для людей, які для оплати користуються карткою. Тому, є багато людей, що ведуться на цей спосіб шахрайства, передзвонюють, розповідають всі дані картки та ще й доплачують за нібито відновлення картки. Якщо ви отримали таку SMS, перевірте номер телефону, з якого вона надійшла, банки ніколи не надсилають SMS з звичайних номерів. Працівники банку ніколи не питатимуть у вас номер картки, код чи інші дані. Зателефонуйте в банк, повідомте про отриману SMS, уточніть інформацію щодо дії вашої нібито заблокованої картки.

         SMS з невідомого номеру з проханням поповнити рахунок, частенько з підписом «син» чи «донька» або жалісними історіями в SMS, що людина в лікарні і треба терміново гроші на рахунок, щоб подзвонити, також є поширеним способом телефонного шахрайства. Невідомому номеру не поповнюйте рахунок, якщо підписано, що просить ваш друг чи близька людина, подзвоніть до цієї людини і перевірте, чи дійсно цій людині потрібно поповнити вказаний рахунок.

         До людини спочатку приходить SMS, що її рахунок поповнили. Незабаром приходить SMS від людини, яка нібито помилково поповнила ваш рахунок і просить повернути кошти на інший номер, мотивуючи тим, що ці гроші вона, наприклад, намагалася перерахувати терміново своїй дитині, а помилилися і поповнила ваш рахунок. Зверніть увагу, що СМС від операторів приходить завжди з одного підписаного номеру (Kyivstar, Lifecell, Vodafone) і текст здебільшого транслітерацією, а не російською мовою, як у вхідних SMS. Оператор назад коштів не просить, це роблять з того ж номера, з якого прийшла нібито SMS, що вам поповнено рахунок.

         Буває ситуація, коли загубили документи чи дуже потрібну річ, розмістили оголошення у інтернеті. Надходить дзвінок, що хтось їх знайшов, ви вже зраділи, але людина вимагає якусь суму коштів за повернення та домовляється про зустріч, наприклад, в супермаркеті. Коли ви вже у супермаркеті, по телефону вас просять підійти до банкомату і перерахувати гроші, а загублену річ зараз хтось принесе – за такою схемою працюють шахраї. Перевіряйте наявність знайденої речі, зверніться з проханням зробити фото речі і надіслати вам, звісно, що шахраї цього не зможуть зробити. Запитуйте про конкретні ознаки, які точно знатиме людина, в якої знаходиться ця річ. Перевіряйте номер телефону та сторінку користувача за допомогою пошукових систем.

         За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

 

Головний спеціаліст

Нікопольського МЦ з надання БВПД                                        В.Л. Чернишов

 

 

07.09.2018

«Кримінальна відповідальність неповнолітніх»

         Відповідно до ч. 1 статті 18 Кримінального кодексу України (далі ККУ) суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. А згідно статті 22 кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.  Також слід зазначити, що чинним ККУ передбачено особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Зокрема, неповнолітні звільняються від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру передбачені частиною другою статті 105 ККУ: застереження; обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

         Примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 ККУ, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу. У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.  До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

         До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру. Тривалість заходів виховного характеру встановлюється судом, який їх призначає. Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.

         Отже, кримінальна відповідальність неповнолітніх має свої особливості в порівнянні із особами, які досягли вісімнадцятирічного віку, зокрема такі як можливість звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру, для них встановлено більш короткі строки щодо давності притягнення до кримінальної відповідальності, виконання обвинувального вироку і погашення і зняття судимості, більш м'які умови для звільнення від кримінальної покарання, скорочено види покарань та обмежено строки і розмір встановлених покарань.

         За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Головний спеціаліст

Нікопольського МЦ з надання БВПД                                        В.Л. Чернишов

 

 

 

30.08.2018

«Набрали чинності зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу»

                 28 серпня 2018 року набрали чинності зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», які конкретизують окремі питання надання такої допомоги. Згідно зі змінами, вторинна допомога окремим суб’єктам права надаватиметься не більше 6 разів протягом бюджетного року та не більше, ніж за шістьома дорученнями/наказами, виданими центрами БВПД, одночасно.

         Також визначено категорію справ, представляти інтереси в яких, крім адвокатів, можуть працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

у спорах що виникають з трудових відносин;

у спорах щодо захисту соціальних прав;

щодо виборів та референдумів;

у малозначних спорах;

в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

         Додамо, повноваження працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги як представника суб’єкта права на БПВД підтверджуються наказом Центру та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства

         За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103. 
Головний спеціаліст Нікопольського МЦ з надання БВПД                                        В.Л. Чернишов

 

 

06.08.2018

«Звернення до Європейського суду з прав людини»       

         Бувають ситуації, коли громадянин не може порозумітися з власною державою. Цей факт підтверджує кількість заяв, що наразі перебувають на розгляді у Європейському суді з прав людини. 47 суддів щороку розглядають десятки тисяч скарг від громадян 47 країн, які ратифікували Конвенцію про захист прав людини й основоположних свобод. Україна входить до числа цих держав, а тому її громадяни теж мають право добиватися справедливості у міжнародному суді, якщо вважають, що ця справедливість була порушена на рівні національному. Міжнародний суд  захищає ті права, що визначені Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Якщо зовсім узагальнити, перелік цих прав є досить широким, й охоплює майже усі права, що є відомими нашому законодавству. Суд розглядає індивідуальні скарги, що можуть бути поданими: фізичною особою; групою осіб; неурядовою організацією. Суд працює зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності державних органів (наприклад, парламенту, прокуратури чи іншого державного органу). Важливо зауважити, що суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних організацій. Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі можливості юридичного захисту у середині країни.  Якщо ж рішення касаційної інстанції Ви отримали, й це рішення Вас аж ніяк не влаштовує, зволікати з подальшими кроками не варто. Адже звернутися до Європейського суду Ви маєте право лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення.

         Офіційні мови суду – англійська та французька. Але також Ви можете звертатися мовою однієї з держав, що ратифікували конвенцію. Це означає, що для початку документи можна надіслати українською. Надалі, якщо суд не визнає вашу заяву неприйнятною, тобто якщо Ваше звернення будуть розглядати “по суті”, все ж комунікувати доведеться англійською або французькою. Розгляд звернення може відбутися без фізичної присутності позивача. Після отримання першого листа Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за Вашим іменем було відкрито справу, якій присвоєно певний номер. Необхідно зазначати номер цієї справи в усіх наступних листах до Суду. Також варто зауважити, що відповідати на листи зі Страсбурга необхідно оперативно, якісно та чітко. У протилежному випадку, Ваша відсутня або недостатня реакція може розцінюватися як те, що Ви не зацікавлені у продовженні провадження в Суді. У таких випадках розгляд заяви, як правило, припиняється. Листи і документи не треба скріплювати, але всі сторінки повинні бути пронумеровані.

         Наразі Європейський суд є дуже перевантаженим. Чітких часових рамок розгляду справ теж немає. Тому є висока ймовірність, що рішення цієї інстанції доведеться чекати досить довгий період часу.

         За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

 

Головний спеціаліст
Нікопольського МЦ з надання БВПД                                        В.Л. Чернишов

 

 


27.06.2018

«Дії учасників дорожньо-транспортної пригоди»

         Дії учасників дорожньо-транспортної пригоди передбачені двома нормативно-правовими актами: Законами України “Про дорожній рух” та “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Отже, в Правилах дорожнього руху чітко говориться про те, що в першу чергу необхідно викликати поліцію на місце аварії, переконатися в тому, що немає потерпілих, не переміщувати ніяких предметів і не тікати з місця ДТП. У випадку, якщо є постраждалі і вони потребують медичної допомоги, треба за можливості звернутися до свідків пригоди і попросити їх доставити потерпілих до лікарні або викликати “швидку”. Якщо ж свідків ДТП немає або до медзакладу вони відвезти не можуть, тоді є інший варіант, передбачений законодавством. Ви, як учасник аварії, доставляєте постраждалих до лікарні самостійно, але після цього одразу ж повертаєтеся на місце ДТП і по дорозі повідомляєте про те, що трапилося, в органи Національної поліції.

         Якщо у дорожньо-транспортній пригоді постраждалих немає, то просто очікуйте поліцію і не переміщуйте предмети, уламки транспортних засобів, бампери, скло, що розташовані на проїжджій частині. Навіть якщо Вам здається, що вони заважають проїзду і ускладнюють дорожню ситуацію, просто позначте місце знаком аварійної зупинки і увімкніть “аварійку” на своєму транспортному засобі.

         Чому не можна переміщувати предмети, розташовані на місці ДТП? Бо напрям цих предметів, подряпини, що вони залишили на проїжджій частині - все це може допомогти встановити обставини аварії і в подальшому як підтвердити, наприклад, Вашу невинуватість, так і стати пом’якшуючим доказом у випадку встановлення Вашої вини судом. Також варто обмінятися інформацією з іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий є: виписати назву його страхової компанії, дані страхового полісу, номер транспортного засобу та бажано контактні телефони. А ще надати йому інформацію про свій страховий поліс та компанію, в якій застраховано Ваш автомобіль.

         Важливою частиною процедури оформлення ДТП є складання протоколу. Якщо збитки в результаті аварії незначні (до 50 тисяч гривень), немає постраждалих і відсутні ушкодження транспортної інфраструктури, Ви маєте право на складання так званого європротоколу. Завдяки європротоколу учасники дорожньо-транспортної пригоди самостійно заповнюють бланк згідно встановлених схем, вносячи інформацію про аварію, для подальшої виплати страхового відшкодування. Якщо Ви маєте труднощі з самостійним заповненням європротоколу, експерти рекомендують дочекатися приїзду поліції і оформити документи про аварію за стандартною процедурою. Незалежно від того, яким чином був складений протокол ДТП (за допомогою європротоколу чи заповнення бланку поліцією), протягом 3 днів Ви маєте звернутися до страхових компаній, в яких застраховані транспортні засоби учасників аварії, надати необхідну інформацію (в т.ч. номер банківського рахунку) і заповнити відповідні документи. Після розгляду Вашої справи в суді і встановлення вини учасників ДТП страхові компанії здійснюють виплату коштів на картку протягом 30 днів.

         Рекомендовано ретельно проводити фото- і відеофіксацію місця аварії. Оскільки в подальшому розміщення уламків, частин автомобілів, розмір гальмівного шляху можуть мати важливе значення у випадку розгляду адміністративної справи і встановлення вини учасників. Тому зробіть максимальну кількість фотографій та відеозаписів з місця події. Якщо ж у Вашому автомобілі є відеореєстратор, то запис про це варто внести в протокол, коли будете його підписувати. А саму копію відео можете потім надати під час розгляду справи у суді або в органи Національної поліції.

         Безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди краще не вживати ніяких спиртовмісних лікарських препаратів. Інакше тест на стан алкогольного або наркотичного сп’яніння може виявитися позитивним, а це зіграє не на Вашу користь.

         За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Головний спеціаліст

Нікопольського МЦ з надання БВПД                                        В.Л. Чернишов

 

19.06.2018

«Чи потрібно укладати шлюбний договір?»

         Якщо момент одруження – урочиста і щаслива подія в житті родини, то розлучення супроводжується слізьми, нервами і цілим рядом проблем, одна з яких – поділ майна. В Європі шлюбні контракти є невід'ємною складовою при створенні нової сім'ї. Наше суспільство ставиться до них негативно, пов'язуючи з цим процесом недовіру і корисливість подружжя. Такі сумніви криються, найімовірніше, в нашому менталітеті. Безумовно, проблема і в низькому рівні поінформованості громадян. Часто один із подружжя залишається у програші. Чоловік і дружина не можуть досягнути згоди та розділити майно так, щоб це влаштовувало кожного і щоб вони залишилися задоволеними. Такі випадки трапляються, як правило, в сім'ях, де не потурбувались про своє майбутнє заздалегідь і не звернулись за консультацією до нотаріуса ще до укладання шлюбу або навіть під час перебування в шлюбі, коли постало питання щодо зміни майнового стану подружжя.

         Завжди є доцільним звернутись до спеціаліста та розвіяти свої сумніви щодо необхідності укладання шлюбного договору, який повинен надати впевненість чоловіку і дружині в тому, що кожен із них після розлучення залишиться у вигідному майновому становищі та їхні діти отримають частку майна. Для того щоб чоловік і дружина при розлученні не погіршили ситуацію неприємним з'ясуванням відносин стосовно поділу майна, й існує шлюбний договір.

         Шлюбний договір – це письмова угода чоловіка і жінки, що розділяє майно, обов'язки та права. Документ можна скласти перед реєстрацією або вже в наявній родині. У першому випадку він набере чинності з моменту створення сім'ї, у другому – після нотаріального посвідчення. Сторони у шлюбному договорі можуть визначати правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім'ї; правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу; порядок користування житлом. Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого у шлюбі, та визначити його як особисте майно одного з подружжя. І не тільки це. Щоб підписати шлюбний контакт, чоловік і жінка повинні продумати і скласти його умови, після чого в нотаріальній конторі узаконити документ. Нотаріус створює три примірники договору. Один залишається в організації, яка виступає третьою стороною для врегулювання відносин, також по примірнику отримують на руки чоловік і дружина. Однак існує одна досить важлива поправка. Віднімаючи у разі порушення шлюбного контракту яку-небудь частину майна у дружини чи чоловіка, можна забрати тільки те майно, яке не погіршить матеріальне